Про місто Омеляна

У мого прадіда Єгора Ольшанського було 7 дітей: 3 доньки і 4 сини. Один із синів - Омелян - після одруження взяв прізвище дружини, став Івановим та оселився у Мелітополі.

Я ніколи з ним не бачилась, але одного спекотного червневого дня я приїхала до його міста. Приїхала, аби розказати про те, як я проростала на цій землі.
На в'їзді до Мелітополя новесенький гладесенький асфальт. Автостанція нічим не примітна, а центр чистий та охайний.

Моя презентація була у Центральній міській бібліотеці ім.М.Лермонтова, що знаходиться у самому центрі міста, на площі Перемоги.
У читальній залі просторо і сам Михайло Юрійович спостерігає за всім, що відбувається, з портрета. (Лермонтов слідкує за тобою!)

Кілька годин до від'їзду я присвятила прогуляці. Зазвичай, коли я їду до незнайомого міста, то завчасно проглядаю мапу, визначаю маршрут і перелік того, що хотілося б почабити. До Мелітополя я приїхала, так би мовити, не підготовленою, проте жодного дискомфорту не відчула. Навпаки, мені одразу стало якось по-домашньому затишно у цьому місті.

Якщо будете у Мелітополі, обов'язково завітайте пообідати до "Хінкальні". Чудовий ресторанчик! Це, до речі, всеукраїнська мережа, але у Запоріжжі такого закладу нема http://www.hinkalnya.com.ua/

За кілька годин прогулянки Мелітополем я побачила площу Перемоги, "Пасаж", пам'ятник В.Висоцькому, Остапу Бендеру, героям-підпільникам, два пам'ятники Шевченку, парк Горького та ще кілька цікавинок.

Наприклад, патріотичні люки

Та ліхтарі-парасольки у парку

А ще піраміду потреб Маслоу біля одного з магазинів

Мелітополь сповнений музики. Але на площі з колонок співають Потап і Настя про прілілєто, а у парку Горького на хвилях ретро-фм кабаре-дует "Академія" виводять "Ту-ту-ту, на-на-на, снова вмєстє, снова рядам...". Якби не саунд-треки, у мене не було б претензій до цього міста, але це вже, як кажуть, справа смаку. Або просто я в такий момент гуляла. Може, по понеділках у них з колонок ллється Вівальді))

До автовокзалу йшла пішки і побачила цікавий об'єкт стріт-арту. Я б назвала його короткий путівник Мелітополем, бо на малюнки зображають найцікавіші пам'ятки міста. 

Як не дивно, у Мелітополі мені сподобалося. Чи то тому, що це місто має прямий зв'зок із моєю родиною, чи то тому, що схоже на маленьке селище в Луганській області, де я народилася й жила до 14 років, але щось магнетичне у ньому є. Принаймні, для мене - точно.

P.S. В день мого приїзду у Мелітополі був фестиваль "Черешнёво" - це я до того, що мені щастить на свята.